ОАЗА

Як створювалася ОАЗА 

У Полтаві в 2016 році розроблено такий документ як план інтегрованого розвитку міста. План розвитку поділений на 6 пріоритетних сфер, одна з яких – це сфера екології. Кожна сфера поділена на проекти, так звані «дії». Одним із проектів сфери екології є створення станції моніторингу екологічного стану міста. На основі цієї дії в 2018-2019 роках ми подали наш проєкт на конкурс Фонду Фрідріха Науманна за свободу щоб отримати підтримку у створенні такої станції. Саме з цього все й почалося

Фонд підтримав цю ідею, адже вона була дуже «європейською» та актуальною. Тож ми стали учасниками одного з проєктів Фонду, який називається «Впровадження інноваційних та безпечних для клімату рішень концепції Smart City в галузі інфраструктури, мобільності та енергоефективності в містах України» і місто Полтава разом з трьома іншими містами – Білою церквою, Івано-Франківськом і Мелітополем стали учасниками проекту. Спочатку наш проєкт називався «Мікроклімат. Полтава», таку назву запропонував Вадимов Вадим.

Усе почалося з опитування в місті на тему екологічного моніторингу, в якому 83% опитаних полтавців відповіли, що у місті немає актуальної інформації щодо стану повітря, що ця інформація була би для них цікава та корисна, що ця тема є важливою і актуальною.

Далі ми не знали з чого саме слід почати реалізацію проекту, тому вирішили організувати громадський форум у квітні 2019 року, в якому взяло участь близько 200 учасників, серед яких були провідні фахівці сфери екології, жителі міста, активісти, студенти екологічного спрямування

На форумі прийняли рішення, що стартовим пунктом у сфері моніторингу екологічних показників у Полтаві має стати повітря. Були виділені й інші напрямки роботи проєкту ОАЗА, наприклад, моніторинг зелених насаджень.

Загалом, ОАЗА включає кілька напрямків – це повітря, озеленення, водні ресурси, архітектура і шум. Після того як вирішили, що першим буде повітря ми активно почали шукати методи реалізації.

На той момент в Україні існувало організації, які займалися моніторингом повітря. Ми звернулися до них. З однією з організацій ми домовилися, що вони виготовлять такі датчики для Полтави. Влітку 2019 р. ми розробили платформу для відображення даних, а восени 2019 р. були придбані, встановлені та запущені перші датчики. Зараз ми продовжуємо активно працювати у напрямку моніторингу якості повітря.

“ОАЗА” – продовження проєкту «Мікроклімат Полтава”, який пройшов ребрендинг та розширює свої межі.

Ми вважаємо, що мешканцям міста важливо знати більше про середовище, у якому ми живемо. Саме для цього ми запускаємо “ОАЗУ” – систему публічного онлайн екомоніторингу у місті.

Що будемо робити?

моніторити стан повітря у місті на сторінці у Фейсбук https://www.facebook.com/oazapl/ та Телеграм  https://t.me/oazapoltava каналі (де ми щодня готували для вас оперативну інформацію)

публікувати цікавий та корисний контент на важливі теми урбан екології

розробляти новий дизайн сайту air.pl.ua

навчати містян еко-свідомості

встановлювати датчики-пиломіри

та багато іншого.

Хто ми?

Ми – команда полтавців, яким не байдуже місто і ми хочемо бачити його найзеленішим та найчистішим у світі. Розвиток міста – наш пріоритет. Працюємо у Комунальній організації «Інститут розвитку міста» Полтавської міської ради, а проєкт реалізовуємо за підтримки «Фонду Фрідріха Науманна За Свободу».

Тому, друзі, запрошуємо вас підписатися на нашу сторінку тут у Фейсбуці та у Телеграмі https://t.me/oazapoltava, де ми щоранку сповіщали  вас про стан повітря в Полтаві. Попереду багато цікавого, буде сумно, якщо ви це пропустите.

Не втрачайте часу і приєднуйтеся! Будемо створювати свою “ОАЗУ”

Friedrich Naumann Foundation Ukraine and Belarus Інститут розвитку міста Полтава

Повітряні датчики “Air-Pollution” – це невеликі пристрої, які вимірюють рівень забруднення зовнішнього повітря. У реальному часі датчики зчитують серію параметрів якості повітря (Мікропил PM1, PM2.5, PM10, температура, тиск і вологість та 2 типи газів: CO та NO2) у певному місці.

Що таке PM і якого вони розміру?

Тверді частки (PM, з англ. Particulare Matter) — дрібнодисперсний пил, який складається з найдрібніших твердих і рідких часток, які розділені на групи в залежності від фракцій.

Частки діаметром від 3 до 10 мікронів (PM10) називаються твердими частинками, які при диханні осідають у носі і гортані. Частинки розміром близько 2,5 мікронів (PM2.5) при вдиху потрапляють в легені. Найдрібніші частки, розміром менше 1 мікрону (PM1), потрапляють на альвеоли і далі в кровотік.

Згодом розглянемо детальніше кожен з видів забруднення повітря і їх вплив на наше здоров’я!

Що таке мікроклімат?

Мікроклімат – кліматичні умови на певній території, обумовлені специфікою місцевості. Мікроклімат створюється природним шляхом і може охоплювати як маленькі, так і значні території. У містах виникають власні кліматичні особливості, і чим більша територія міста, тим значнішими вони будуть.

На що впливає мікроклімат у місті?

Великі міські мікроклімати можуть впливати не лише на температуру , а й на кількість опадів, снігу, тиск повітря та вітер . Це означає, що вони можуть збільшувати частоту виникнення туманів, інтенсивність ураганів, концентрацію забрудненого повітря та наскільки довго таке повітря залишається у місті .

А що створює несприятливий міський мікроклімат?

Є декілька основних факторів, що спричиняють створення нездорового міського мікроклімату. Тепло, що створюється людиною, більша частина якого виробляється автомобільними двигунами внутрішнього згоряння, які використовують викопні палива. Крім цього, автомобілі значно підвищують рівень забруднення повітря та вологість. А значно погіршує справу ще й велика площа заасвальтованого простору у містах, адже він акумулює тепло.

Погане проєктування та будівництво житлових будівель також грають важливу роль, зокрема, неекономне споживання енергії, неякісні ізоляційні матеріали та неефективні методи управління будівництвом. А недалекоглядне планування забудови міста, а саме висоти та розташування будівель може створити задушливі «каньйони міського тепла».

Джерело: https://www.urban-hub.com/…/rethinking-the-use-of…/

Скільки РМ у повітрі?

Друзі, ми вже розповідали вам про найбільш небезпечний забрудник повітря за даними ВООЗ (Всесвітньої організації охорони здоров’я) – дрібнодисперсний пил (тверді частки PM).

Підвищені концентрації PM у повітрі значно впливають на здоров’я жителів міст і можуть спричиняти респіраторні та серцево-судинні захворювання, як при короткочасному впливі, так і в довгостроковій перспективі. На невеликі дози РМ немає миттєвої реакції, як, наприклад, на отруйний газ, але вони можуть накопичуватися в організмі і з часом призвести до серйозних проблем.

Масова концентрація РМ є ключовим параметром для оцінки якості повітря і його загрози для здоров’я людини. За нормами ВООЗ середньорічний рівень РМ2.5 повинен становити не більше 10 мкг/м³, а середньодобовий рівень не більше 25 мкг/м³, а для PM10 – 20 мкг/м³ та 50 мкг/м³ відповідно.

Реальну концентрацію частинок в повітрі оцінюють різні служби екомоніторингу по всьому світу. Найбільший онлайн-моніторинг повітря – The World Air Quality Index. Він показує індекс якості повітря в містах по всьому світу.

Щодо повітря у Полтаві, на нашому Телеграм каналі ми щоранку сповіщаємо вас про стан повітря та рівень вмісту PM. Крім цього, наші датчики передають інформацію у режимі реального часу на сторінку air.pl.ua .

CO у повітрі

Датчики AirPollution, що встановлені у Полтаві для моніторингу якості повітря, показують вміст ще одного поширеного забрудника повітря у містах – CO (монооксид вуглецю, чадний газ).

Які джерела викидів CO у містах?

Згідно з даними Європейської Екологічної Агенції, основним джерелом викидів CO є спалювання палива (а погане або неповне згоряння палива призводить до збільшення викидів CO).

Тож у міському середовищі, домінуючим джерелом, як правило, є транспортні засоби (особливо з бензиновими двигунами).

При цьому, рівень викидів CO є високим на холостому ходу та низькій швидкості, а також значно підвищується і при дуже високій швидкості, більше 100 км/год у автомобілях без каталізатора.

Інші, менш значні джерела – це спалювання біомаси, електростанції, спалювання. Також висока концентрація оксиду вуглецю може утворюватися через масове спалювання трави, листя, сміття, залишків з полів і горіння боліт (торфовищ).

Який вплив має CO на наше здоров’я?

Для людей чадний газ може бути небезпечним. В залежності від концентрації CO у повітрі, він може впливати на серцево-судинну систему та викликати різні реакції організму.

Поблизу доріг із щільним рухом у містах, при поганому розсіюванні забруднюючих речовин у атмосферному повітрі, може підвищуватися рівень вмісту CO. Тоді ми можемо відчувати зниження концентрації та уваги, гірше виконувати складні завдання, мати уповільнення реакції, погіршення запам’ятовування тощо ( тому пильнуємо за якістю повітря під час роботи або навчання).

Ну а при дуже високих концентраціях може призводити до інсультів, втрати свідомості та навіть смерті (іноді таке може трапитися випадково, наприклад, у гаражах).

Наразі не усі датчики у Полтаві показують правильну інформацію щодо вмісту CO у повітрі, у деяких з них відбулося автокалібрування по найменшому показнику (ми вже працюємо над тим, щоб виправити це), але динаміку все ж видно.

Орієнтуємося на дані з цього датчика: https://eco-city.org.ua/

        ОАЗА. Полтава

 

Рослини проти забрудників повітря у містах

Рослинність, висаджена вздовж вулиць міста може знижувати рівень забруднення повітря

Учені з Технологічного інституту Карлсруе, університетів Бірмінгема та Ланкастера у дослідженні, опублікованому у журналі «Environmental Science and Technology», дійшли висновку, що рослинність вздовж вулиць може знижувати рівень забруднення повітря аж до 30%, а не 1-2%, як вважалося до цього.

Мова йде про фільтрацію забруднень діоксидом азоту (NO2) і дрібнодисперсним пилом за допомого «зелених стін» будівель.

Дослідники встановили, що стіни, вкриті травою, плющем або іншими рослинами, фільтрують повітря у міських «каньйонах». Такі зелені стіни можуть бути додатковим засобом очищення повітря, що циркулює у місті .

Будівлі, вкриті травою або деревами, можуть бути джерелом додаткового кисню, необхідного для комфортного життя у місті та допомагають очистити повітря від забруднення автомобільними вихлопами. Тож стратегічно грамотно розміщені зелені стіни є відносно простими засобами для локального вирішення проблем забруднення повітря. Озеленення стін і дахів будинків сьогодні вже часто застосовується у багатьох містах світу.

Стаття доступна за посиланням: https://pubs.acs.org/doi/10.1021/es300826w

Створення ОАЗИ в офісі

Друзі, нещодавно ми розповідали, що кожен з нас має вплив на природу, а з того, скільки ресурсів ми використовуємо, складається наш екологічний слід . За даними Всесвітнього фонду дикої природи, якщо людство продовжить жити, як зараз, то до 2050 року йому знадобляться ресурси трьох таких планет, як Земля, адже екологічний попит людства вже перевищує ресурси планети .

Пропонуємо тому поговорити про найпростіші способи зменшити наш вплив на довкілля, які легко виконати кожному. Оскільки в офісах ми проводимо значну частину нашого часу, варто задуматися про те, якими матеріалами ми користуємося, чи сортуємо сміття та скільки енергії споживаємо.

Адже в офісах можна і потрібно знижувати рівень витрат енергії та відходів! Ви з колегами можете зробити багато для збереження навколишнього середовища .

Не забувайте вимикати світло там, де у ньому немає необхідності. Вимикайте комп’ютер на ніч та використовуйте функції енергозбереження. До речі, ноутбук споживає у 5 разів менше електроенергії ніж стаціонарний комп’ютер .

Роздруковуйте лише за необхідності і на обох сторонах листа . Змініть налаштування полів у текстовому редакторі таким чином, щоб на сторінці вміщалося більше слів. А перехід на електронну форму документообігу допоможе зекономити кууупу паперу!

Використовуйте папір із вторсировини, де це можливо. Вторинний папір – це найзеленіший варіант, адже для його виготовлення використовують менше енергії, води та значно менші викиди вуглецю, у порівнянні до виготовлення нового паперу, і в той же час ми зменшуємо кількість відходів на сміттєзвалище, так як папір підлягає переробці аж до 5 разів . Ну і, звісно, ми допомагаємо зберегти “легені” нашої планети! З розвитком технологій перероблений папір тепер може бути настільки ж білим, як і новий. За різними даними, переробка 1 тонни друкованого або копіювального паперу зберігає близько 2-х тонн деревини .

Попросіть колег складати використані паперові відходи в одне місце, щоби потім здати його на переробку.

Поставте коробки для збору використаних батарейок та акумуляторів, які не можна викидати в звичайний смітник . Батарейки містять свинець, ртуть, кадмій, агресивні кислоти, що забруднюють довкілля. Потрапляючи на сміттєзвалища, вони, розкладаючись, отруюють повітря, ґрунт і воду .

Не пропонуйте учасникам зустрічей воду в пластикових пляшках або одноразових стаканчиках . А також варто замінити чай в пакетиках, хоч це швидко і зручно, на листовий, адже в їх складі міститься поліпропілен – стійкий до високих температур пластиковий герметик, завдяки якому пакетик зберігає свою форму і не розмокає в гарячій воді. Таким чином використані і відправлені на смітник чайні пакетики стають причиною накопичення величезної кількості пластикових відходів, що забруднюють навколишнє середовище. А ще, разом з чаєм ми випиваємо частинки мікропластику!

Ну і звісно, принесіть квітку у горщику, або подаруйте колезі на свято Ряд досліджень вказує на те, що рослини в офісі допомагають встановити здоровий мікроклімат, добре впливають на нашу нервову систему, допоможуть розслабитися, і просто радують око . У 2011 році, на приклад, дослідники з Мюнхенського університету довели, що короткий погляд на щось зелене перед виконанням завдання підвищує творчу продуктивність.

Чому не слід викидати використані батарейки

Батарейки відносяться до небезпечних видів відходів. Вони безпечні для використання у побуті, якщо їх оболонка цілісна. Проте викидати будь-які акумулятори разом зі звичайним сміттям заборонено, про це нам нагадує зображення перекресленого сміттєвого бака . А тим паче їх не можна спалювати, адже при горінні токсичні речовини стають ще більш небезпечними .

Навіть одна неутилізована батарейка становить серйозну загрозу: за час свого розкладання вона здатна забруднити близько 18 квадратних метрів землі! Батарейки складаються з різноманітних видів розчинних важких металів, наприклад літій, ртуть, свинець, кадмій. У процесі розкладання захисної залізної оболонки солі важких металів потрапляють у ґрунт, а після цього – у продукти харчування та у воду, яку ми п’ємо . Ці високотоксичні елементи накопичуються в організмі і призводять до різних захворювань.

Саме через те, що батарейки забруднюють воду і землю, їх не можна викидати у смітник. Відпрацьовані батарейки потрібно віддавати на утилізацію .

Крім цього, батарейки – це ще й джерело цінних елементів, адже вони містять карбон, марганець, цинк, графіт, які можна використовувати повторно.

Де в Україні можна здавати батарейки?

Якщо раніше знайти спеціалізоване місце для збору батарейок було досить важко, то зараз ситуація вже значно краща. Наразі батарейки почали збирати мережі магазинів, які є у кожному великому місті.

Збір батарейок проводять декілька великих мереж магазинів, наприклад Епіцентр, Watsons та інші. В Україні також є організація Батарейки, здавайтеся, яка започаткувала акцію «Коробочки»: кожен може придбати коробку для збору батарейок, у вартість якої включена гарантована переробка. Вони також співпрацюють з різними організаціями, зі списком можна ознайомитися на їх сторінці.

Крім того, Полтава є одним із трьох Українських міст, де збір батарейок організовано на комунальному рівні: в міський бюджет закладають кошти на відправку використаних батарейок на переробку.

У Полтаві працює «Екобус» КАТП-1628 – мобільний пункт прийому небезпечних відходів. Він працює за графіком і ми можемо принести до автобусу використані батарейки, а також лампи та термометри.

Після збору батарейки відвозять на територію майданчика ТОВ «Полекозахист», яке розташоване на Супрунівському промвузлі. Далі використані батарейки передають компанії Екологічні Інвестиції в Києві, яка переправить відходи на завод GreenWEEE в Румунії.

Інститут розвитку міста Полтава

 Карта моніторингу я кості повітря     Eco-City Громадський моніторинг стану якості повітря

https://eco-city.org.ua/?zoom=9&lat=49.58497&lng=34.59126&station=1222&random=2124860